¬ажливим та специф≥чним аспектом п≥дготовки естрадного сп≥вака Ї вм≥нн¤ використовувати техн≥чн≥ засоби, застосувати њх в≥дпов≥дно своњм голосовим даним. ” першу чергу - це техн≥ка роботи з м≥крофоном, ¤ка в≥дбиваЇтьс¤ на загальн≥й техн≥ц≥ вокального ≥нтонуванн¤ Ц в≥д диханн¤ до звукоутворенн¤, артикул¤ц≥њ, та пол¤гаЇ у певних можливост¤х зм≥ни звуку голосу. ÷е ≥ посиленн¤ динам≥ки, ≥ набутт¤ особливого в≥брато, ≥ використанн¤ ефекту в≥длунн¤, ≥ зм≥на тембру тощо. ѕри робот≥ ≥з м≥крофоном виникають додатков≥ вимоги до дикц≥њ, артикул¤ц≥њ, формуванн¤ у виконавц¤ вм≥нн¤ користуватись м≥крофоном: направл¤ти його п≥д потр≥бним кутом, тримати на достатн≥й в≥дстан≥ в≥д губ, в≥дчувати його ¤к продовженн¤ сп≥вочого апарату, ¤к зас≥б подач≥ чистого посиленого голосу.
¬икористанн¤ м≥крофону дозвол¤Ї використовувати ≥ такий специф≥чний емоц≥йно-виразний прийом, ¤к "драйв" (його п≥двиди: гроул≥нг, рев, хрипкий голос, дет-вокал и т.д.). ÷ей прийом в≥дтворюЇ ¤скравий сплеск напруженн¤ на дуже високому енергетичному р≥вн≥, ¤кий здатний максимально емоц≥йно впливати на слухач≥в. ¬изначимо, що, ¤к ≥ кожен прийом, крик може використовуватись дуже тонко й профес≥йно вдало майстрами естради й зокрема рок-виконавц¤ми (дл¤ останн≥х в≥н Ї нев≥д''Їмною частиною њх рок-культури), але, на жаль, у багатьох випадках загранична емоц≥йн≥сть дом≥нуЇ над техн≥кою виконанн¤.
—уттЇвим у сп≥в≥ ≥з застосуванн¤м м≥крофону Ї його поЇднанн¤ з додатковими електронними обробками та з п≥дсилювальною техн≥кою: завд¤ки њх використанню у виконавц¤ з''¤вл¤ютьс¤ нов≥ можливост≥: вар≥юванн¤ звуку за рахунок р≥зних компресор≥в та л≥м≥тер≥в, ¤к≥ дозвол¤ють регулювати динам≥ку, атаку, р≥вень насиченост≥ звуку, використовувати шеп≥т та нап≥вшеп≥т. ƒо певноњ м≥ри це вже не сп≥в, а речитатив, ¤кий використовуЇтьс¤ ¤к особлива форма подач≥ текстового матер≥алу, з метою створенн¤ емоц≥йноњ виразност≥ сцен≥чного образу. …ого використанн¤ ефективне т≥льки при використанн≥ п≥дсилювальноњ апаратури. Ўеп≥т та нап≥вшеп≥т потребують особливоњ уваги ¤к до артикул¤ц≥њ, так ≥ до диханн¤, тому що вимагають великоњ к≥лькост≥ пов≥тр¤, а зв≥дси Ц ¤к≥сно в≥дпрацьованоњ техн≥ки диханн¤. ¬иникають також ≥ нов≥ можливост≥ тембрового збагаченн¤ голосу р≥зного роду реверберац≥Їю на основ≥ обробки звуку типу Ђлунаї, Ђхоллї.
ќсобливо в≥дзначимо, що у естрадному сп≥в≥ виконавець може сп≥вати без резонатор≥в, тому що використанн¤ м≥крофону дозвол¤Ї дос¤гти потр≥бноњ динам≥ки за допомогою р≥зноман≥тних засоб≥в техн≥чноњ обробки голосу. ѕравда, при цьому слухач≥, ¤к правило, досить легко розр≥зн¤ють власне сп≥вака Ђз голосомї в≥д виконавц¤, ¤кий звучить т≥льки за рахунок ум≥ло обробленого звукорежисером голосу. “ому важливо, щоб майбутн≥й сп≥вак вже на початков≥й стад≥њ навчанн¤ усв≥домлював, що техн≥чн≥ приладд¤ лише допомагають виконавцев≥ знайти нов≥ тембральн≥ фарби у розкритт≥ образного зм≥сту твор≥в, але не приховують недол≥ки вокальноњ техн≥ки.
Ќавички використанн¤ р≥зноман≥тних техн≥чних засоб≥в безперечно вимагають в≥дпов≥дного профес≥онал≥зму, тому у навчальних програмах з п≥дготовки фах≥вц≥в мають бути передбачен≥ засвоЇнн¤ можливостей цифрових технолог≥й, використанн¤ у процес≥ зан¤ть ≥з учн¤ми мульт≥мед≥йних можливостей, комп''ютеру, музичних редактор≥в, ¤к≥ надають можлив≥сть прослуховуванн¤ музичного матер≥алу, анал≥зувати помилки та б≥льш ефективно працювати над њх виправленн¤м. “акож природно, що викладач естрадного вокалу повинен мати елементарн≥ знанн¤ у област≥ акустики, рад≥оапаратури, ауд≥о-компТютерноњ технолог≥њ.
” процес≥ п≥дготовки студент≥в до роботи ≥з д≥тьми та юнацтвом, виникають специф≥чн≥ завданн¤ ≥ в≥дносно вокально-сцен≥чного образу. Ќе п≥дл¤гаЇ сумн≥ву, що надзвичайно важливим Ї вплив на процес становленн¤ особистост≥ майбутнього сп≥вака його загального художнього, музично-естетичного розвитку: всеб≥чна та спец≥ал≥зована п≥дготовка маЇ спри¤ти збагаченню духовного св≥ту студенту ≥, в той же час, - забезпечити оволод≥нн¤ ним технолог≥њ естрадно-сп≥вацького ≥нтонуванн¤. ÷е дасть змогу йому ¤к майбутньому вчителю протисто¤ти розмањттю негативних музичних вражень, ¤к≥ оточують сучасне молоде покол≥нн¤.
«багаченн¤ духовного св≥ту та художн≥х у¤влень студента зд≥йснюЇ суттЇвий позитивний вплив на вир≥шенн¤ одн≥Їњ з головних проблем у п≥дготовц≥ естрадного сп≥вака, а саме Ц стимулюЇ про¤в його творчоњ ≥ндив≥дуальност≥, розвиток зд≥бност≥ до особист≥сноњ ≥нтерпретац≥њ музичного твору. “ому важливо, щоб с самого початку сп≥вак усв≥домлював важлив≥сть визначенн¤ своњх позитивних ¤костей, ≥ндив≥дуальн≥сть своЇњ Ђхаризмиї, ц≥леспр¤мовано працюючи над розвитком творчо-вольових та художньо-емоц≥йних можливостей. ¬м≥нн¤ сполучати своњ устален≥ особист≥сн≥ ¤кост≥ ≥з м≥нливими образами музичних твор≥в, характером певного геро¤, персонажа на основ≥ сцен≥чного перевт≥люванн¤ Ц ще одне, надзвичайно важливе завданн¤ у вихован≥ сп≥вака. …ого вир≥шенн¤ т≥сно повТ¤зане ≥з р≥внем загальноњ культури майбутнього виконавц¤, його мовленнЇвоњ культури, виразност≥ рух≥в, пластики жест≥в, м≥м≥ки, сцен≥чного артистизму, а решт≥ Ц творчоњ ≥н≥ц≥ативи та винах≥дливост≥, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ у вм≥нн≥ триматис¤ на сцен≥, вар≥ювати своњ д≥њ в≥дпов≥дно до ситуац≥њ, пост≥йно удосконалювати виконавчий образ.
” дос¤гненн≥ ц≥Їњ мети велику користь може в≥д≥грати засвоЇнн¤ елемент≥в театрально-драматичноњ школи. ” њх числ≥ Ц метод анал≥зу тексту, ¤кий використовуЇтьс¤ в рос≥йськ≥й театральн≥й академ≥чн≥й школ≥.[6] ÷ей метод опираЇтьс¤ на самост≥йну св≥дому роботу виконавц¤, дл¤ ¤кого у створенн≥ образу Ї важливим не т≥льки Ђтекстї, слово, але й ритм, ≥нтонац≥¤, пластика. —аме тому цей метод може стати корисним дл¤ сп≥вака у робот≥ над сцен≥чним образом.
¬ажливою часткою сцен≥чноњ повед≥нки Ї сп≥в-сп≥лкуванн¤ ≥з слухачами. Ўл¤хом вихованн¤ такого типу повед≥нки Ї формуванн¤ психолог≥чноњ установки виконавц¤ на те, що в≥н передаЇ гл¤дачам важливе особист≥сне пов≥домленн¤, сп≥лкуЇтьс¤ з ними за допомогою музики п≥д час сп≥ву. «в≥дси - й важлив≥сть вихованн¤ емоц≥йно-вольових ¤костей, в ¤ких поЇднуютьс¤ ¤скрава емоц≥йн≥сть та њњ внутр≥шн¤ контрольован≥сть, Ђенергетична концентрац≥¤ї, впевнен≥сть та контактн≥сть виконавц¤. ƒодамо, що ц≥ риси особистост≥, за думкою психолог≥в та спец≥ал≥ст≥в у галуз≥ театрального мистецтва, естради, до певноњ м≥ри п≥ддаютьс¤ тренуванню та удосконаленню.
“аким чином, виконавська п≥дготовка викладача з естрадного сп≥ву даЇ позитивн≥ результати, ¤кщо характеризуЇтьс¤ Їдн≥стю загально-художнього та естрадно-музичного розвитку, сукупн≥стю вокальноњ, пластичноњ, сцен≥чноњ та емоц≥йно-вольовоњ п≥дготовки, доповнюЇтьс¤ вм≥нн¤м користатись в≥дпов≥дними техн≥чними засобами.
ѕроведене на баз≥ класу естрадного вокалу ≤нституту мистецтв ѕƒѕ” ≥м.  .ƒ. ”шинського досл≥дженн¤ дозволило встановити, що студенти, ¤к≥ пройшли експериментальну п≥дготовку з використанн¤м означених вище напр¤м≥в, характеризувались ≥нтенсивним зростанн¤м своњх виконавських можливостей та перевищили за вс≥ма показниками та критер≥¤ми данн≥ отриман≥ у контрольн≥й груп≥, на 24 %.
Ќа основ≥ узагальненн¤ отриманих даних та апробованих шл¤х≥в удосконаленн¤ процесу п≥дготовки юних сп≥вак≥в до виконавськоњ д≥¤льноњ розроблено ѕрограму УЌавчальна програма ¬ќ јЋ№Ќќѓ —“”ƒ≤ѓ Ђ„орне мореїФ,